У самому центрі столиці Німеччини, неподалік від телевежі, прихований один із найнеочікуваніших музейних досвідів міста – Музей ілюзій (Museum der Illusionen). Це місце, де фізика і психологія вступають у змову, щоб змусити мозок сумніватися у побаченому, з першої ж хвилини збити з пантелику, викликати подив та мимовільний сміх. Тут все не так, як здається – і саме це робить зали магнетичними. Музей ілюзій у Берліні – це один із тих досвідів, де за дверима звичного світу починається гра реальності з уявою. І виграє, здається, саме ілюзія. Далі на iberlin.
Берлінський лабіринт оптичних див
Відкритий у 2018 році музей став частиною глобальної мережі, яка стартувала з невеличкого приміщення у Загребі. Там у 2015 році хорватський підприємець Роко Живкович втілив свою ідею – створити простір, де наука, психологія і розвага існуватимуть не поруч, а у тісному поєднанні. Ідея виявилася дуже перспективною, музеї ілюзій почали з’являтися по всьому світу. Звісно, кожен із них адаптований під місцеву аудиторію, але філософія неодмінно зберігається: здивувати, заінтригувати, навчити.
Берлінська філія є однією з найпопулярніших у Європі, хоча ім’я локального власника франшизи рідко з’являється у публічному полі. У залах зібрано понад 80 інсталяцій, і всі вони живі – не тому, що рухаються, а через те, що люди змінюються поруч із ними. Варто лише повернутися, і спрацьовує вже інша оптична пастка, стартує нова гра. Але це не просто виставка обману зору. Це музей, де розвага працює як міст між буденністю та складною наукою.
Берлінський музей ілюзій, який змінює погляд
Одразу на вході туристи потрапляються до Королівства кривих дзеркал. Якщо заходять удвох, то один у віддзеркаленні постає ліліпутом, другий – велетнем. За цією кімнатою відкривається нескінченний Вихровий тунель, де всі відображення повторюються, як у фантастичному фільмі. Далі відвідувачів зустрічає зала, де неможливо встояти прямо, підлога здається звичайною, але тіло постійно хилиться вбік. Там найчастіше лунають сміх та здивовані вигуки дітей та дорослих. Одна з найулюбленіших зон туристів – стіл, на якому можна побачити власну голову. У цій “божевільній” кімнаті світлин завжди роблять найбільше. Мабуть, тому, що одразу згадуються класичні голови: професора Доуеля у Бєляєва, Берліоза у Булгакова та графа Каліостро у фільмі “Формула кохання”. І хочеться зафіксувати момент із собою у головній ролі.
А ще по стінах розміщені картини, які рухаються, варто лише людям повести очима. Вони нерухомі, але здаються живими. Є скульптури, які дивляться людям у спину, і мимоволі хочеться озирнутися й переконатись, що вони – не реальні. Працівники музею пояснюють: такий ефект забезпечує правильний розрахунок форм і кутів цих фігур. Для прихильників 3D-головоломок створили окрему залу. Вибір моделей дуже широкий – дерев’яні, металеві, пластикові, є варіанти для дітей і дорослих. На виході відвідувачів чекає особлива фотозона, де можна зависнути у повітрі або ходити по стелі. Один поворот камери – і всі уявлення про гравітацію руйнуються. Фото виходять як із фільму “Інтерстеллар” або “Доктор Стрендж”.
Музей неймовірних вражень
Це – лише частина найпопулярніших експонатів. Ілюзії тут – не трюки, а приклади того, як мозок обробляє візуальну інформацію й помиляється. Усі інсталяції – інтерактивні, їх можна помацати, оглянути, зробити оригінальну світлину. Сміятися та голосно дивуватися теж можна, власне, цього від людей і чекають. Тим, кому цікаво, працівники музею завжди раді пояснити причини того чи іншого ефекту. Втім, для більшості відвідувачів головне – отримати задоволення, а таємниця хай так і залишається таємницею.
Дітей музей ілюзій особливо захоплює тим, що перетворює пізнання світу на пізнавальну гру. Тут можна не просто дивитися на експонати, а й досліджувати, гратися з простором і світлом. Ілюзії змушують сміятися, дивуватися, ставити запитання, а це найкращий спосіб розвивати уяву та логіку. Адже кімнати, де можна “вирости” до велетня, інтерактивні головоломки, що викликають азарт, яскраві фотозони, де можна зробити несподівані світлини, перетворюють візит до музею на справжню пригоду. Там школярі відкривають для себе чарівний світ, де наука стає веселою і зрозумілою.
Коли наука зустрічає розвагу
Берлінський музей ілюзій ще називають простором, де науковий феномен перетворюється на досвід, а досвід – на емоцію. Попри всі жарти та ефекти, зали забезпечують не тільки веселі розваги. Вони змушують замислитися над тим, як легко зір, логіка та досвід можуть зраджувати людину, незалежно від її віку, знань та життєвого досвіду. Цей музей не схожий на традиційний простір для споглядання, там світло, звук і перспектива стають активними гравцями. І саме через емоції приходить розуміння, як працює мозок, чому очі бачать одне, а розум фіксує інше.
Туристка з Києва Катерина Іваненко ділилася враженнями, що побачене здивувало не лише 8-річних синів, а й її саму – вже дорослу, досвідчену жінку. Туристу з Кельна Лукасу Шнайдеру сподобалося, що експонати можна обмацати, роздивитися, а найбільше вразила кімната викривлених дзеркал, де він виглядав велетнем. На думку вчителя природничих наук зі Штутгарта Даніеля Кенінга, такий музей – найкращий спосіб продемонструвати те, яким люди бачать світ, і як легко його спотворити. А це – дуже цінний урок.
Ілюзії, які варто побачити
Музей ілюзій не дає нудьгувати навіть найвимогливішим відвідувачам. Крім того, частину експозицій постійно оновлюють, вони подорожують між містами, постійно триває обмін з іншими музеями ілюзій. Тому навіть ті, хто приходить вдруге чи втретє, знову знаходять для себе нові несподіванки і відкриття. Цей рух і зміни роблять заклад живим, динамічним і завжди сповненим свіжих вражень.
Єдині зауваження, які виникають у туристів, стосуються у Музеї ілюзій Берліну цін на вхід. Наприклад, місцевий дизайнер Маркус Бреннер, який відвідав заклад із друзями, зауважив, що виходить задорого лише за годину розваг. Але це стосовно дорослих, дітям там вистачає цікавинок набагато довше. До речі, у Музеї ілюзій Берліна квитки коштують від 15 до 20 євро для дорослих, а для дітей, студентів, пенсіонерів – від 10 до 12 євро.
Студентка з Потсдама Леа Гофманн шкодувала, що після обіду у закладі дуже людно, тому складно зробити гарні світлини. Відтак доводиться чекати, доки відвідувачів поменшає або приходити зранку. Заклад працює з 10:00 до 19:00, графік може змінюватися залежно від сезону або особливих подій. Тим, хто хотів би прийти до музею у вихідні чи святкові дні, працівники музею радять купувати квитки онлайн заздалегідь.
Інтерактивна пригода у центрі Берліна
У Берлінському музеї ілюзій усе починається не з експонатів, а з відчуттів. У туристів одразу ж складається враження, ніби добре знайомі речі втрачають свої характерні особливості. Дорослі мимоволі перетворюються на дітей, коли починають дивуватися, розглядати, допитуватися, непомітно для себе стаючи учасниками експерименту. Тільки над цим експериментом не працюють вчені, він створений для всіх, кому цікаво докопатися до істини речей. Організатори музею вважають, що досягли головної мети – надати людям унікальну можливість поглянути на світ під іншим кутом зору, відпочити від буденності, повернутися у стан дитячої допитливості й просто насолодитися миттю дивовижі.
Музей ілюзій у столиці Німеччини вже давно став культурним та освітнім осередком, який додає місту унікальності та сучасності, збагачує туристичну мапу. Це корисне місце відкриттів для школярів і студентів, бо стимулює цікавість до науки, психології та мистецтва сприйняття, робить науку доступною та захопливою. Так що для Берліна, який славиться своїми інноваціями та творчістю, Музей ілюзій став закладом, який по-своєму підтримує імідж міста, відкритого до експериментів, інтерактивності та нового способу бачити світ.
Джерела:
- https://www.booking.com/attractions/de/prjxbcijrw1i-illuseum-berlin-admission.ru.html?hl_ids[]=PRJxbciJrW1I&hl_ids
- https://www.illuseum-berlin.de/das-sind-wir/
- https://www.berlin.de/museum/5443317-2926344-illuseum-berlin.html
- https://kinderberlincom.wordpress.com/2019/06/03/museum-der-illusionen/
- https://berlin-visual.com/v-Berline-otkrylsya-Muzey-illyuziy