25 липня 1892 року брати Фріц і Макс Лінднер, а також Отто і Віллі Лоренц, квартет віком від 16 до 17 років, заснували клуб BFC «Hertha 92». Назва клубу «Герта» походить від дуже вражаючої подорожі на пароплаві, яку Фріц Лінднер здійснив зі своїм батьком. Той пароплав називався «Герта», більш того, кольорами судноплавної компанії, були білий із синіми смугами, які стали клубними кольорами команди і є такими донині. Більш докладно про історію створення команди читайте на iberlin.eu.
Друге місце в першому сезоні
Спочатку символом ідентифікації гравців «Герти» були сині кепки, уніформа з’явилася лише на рубежі століть. У 1901 році «Герта 92» була прийнята в Асоціацію німецьких футбольних клубів. У першому сезоні в другому дивізіоні Герта виборола друге місце.
Під час правління націонал-соціалістів, нацисти нав’язали клубу нові структури. НСДАП призначає Ганса Пфайфера новим президентом. Відбувається узгодження з доктринальною ідеологією гітлерівського режиму. Після капітуляції фашистського режиму клуб потерпає від руйнувань Другої світової війни. На початку травня 1945 року місце проведення ігор команди, стадіон на «Плюмпе», був суцільною руїною. Навколо валялися міни, в ігрову зону влучило понад 200 бомб, а частини трибун згоріли.Офіс клубу було конфісковано союзниками, а товариство тимчасово розпущено. Пізніше Вільгельм Верніке допомагає відновити «Герту».
Епоха НДР
У сезоні 1949–50 група гравців на чолі з Гельмутом Шеном втекла з Дрездена, який тоді перебував під соціалістичним контролем, до Берліна, щоби приєднатися до «Герти». Ігнац Бубіс, колишній голова Центральної ради євреїв у Німеччині, підтримує цей неоднозначний вчинок і організовує автомобіль для переправи. У результаті командам із НДР заборонено грати з «Гертою» приблизно на рік.
На початку 1960-х років як чемпіон Берліна, «Герта» забезпечує собі участь у щойно заснованій Бундеслізі. Відтепер матчі першості та міжнародні змагання проходитимуть на Олімпійському стадіоні. 24 серпня «Герта» з молодим гравцем, на ім’я Отто Рехагель, який грає в захисті, зіграла свою першу гру Бундесліги проти ФК «Нюрнберг». Гра закінчилася з рахунком 1:1 перед 55 000 глядачами. Нападник Гельмут Федер стає одним із найважливіших гравців у складі Герти.
У 1970-х роках «Герта» відроджується в спортивному плані, зокрема, завдяки підписанню півзахисника Еріха Біра. Синьо-білі — це сила, особливо вдома. У своєму найуспішнішому сезоні «Герта» посіла друге місце після «Боруссії» Менхенгладбах у 1974–75.Також «Герта» двічі виходила у фінал Кубка DFB у Ганновері в 1977 та 1979 роках.
Перша Ліга чемпіонів
11 листопада 1989 року, через два дні після відкриття кордону між сходом і заходом, «Герта» приймала SG Wattenscheid 09. 44 174 глядачі, у тому числі близько 11 000 громадян НДР, які мали вільний вхід, дивилися гру другого дивізіону. Жителі Східного Берліна взяли на матч атрибутику клубу Köpenick FC «Union». Саме в цей день народилася дружба Герта — Юніон. Знаходячись в ейфорії від руйнування Берлінської Стіни, 27 січня 1990 року відбувся товариський матч між двома клубами — перед 51 270 глядачами. У цей неспокійний рік «Герта» зуміла повернутися до Бундесліги.
У сезоні 1999–00 «Герта» виборює собі місце в Лізі Чемпіонів — берлінські футбольні вболівальники в захваті. Водночас зростають очікування. Але команда провалює другий груповий етап. Зате «Герта» стабілізується, як спортивно, так і структурно. А ще в цей час на сцені з’являється новий талісман. Милий ведмедик «Herthinho» відтепер пожвавлює настрій на матчах. Він користується все більшою популярністю, особливо серед наймолодших уболівальників «Герти».