9 Лютого 2026

Єврейський музей Берліну – вічне нагадування про жертв Голокосту

Related

Як FC Union Berlin вийшла до еліти жіночого футболу Німеччини?

Жіночий футбол у Берліні останніми роками набирає обертів, і...

Джонні Шмук і берлінський шлях американського футболу

Коли в Берліні говорять про американський футбол, ім’я Джонні...

Маодо Ло – історія берлінського лідера європейського баскетболу

Маодо Ло – один із найяскравіших баскетболістів сучасної Європи...

Джейк Гільдебранд: шлях американського воротаря до чемпіонського статусу в Eisbären Berlin

Джейк Гільдебранд – один із найяскравіших воротарів сучасної німецької...

Share

Столиця Німеччини налічує 170 музеїв, і кожен із них вартий окремої уваги. Деякі заклади мають настільки великі експозиції та цікаві лекції, що відвідувачам не вистачить й одного дня, щоб охопити все, що їм пропонують. До таких масштабних закладів належить один із найвідоміших музеїв у Берліні – Єврейський (Jüdisches Museum). Він виділяється навіть своєю унікальною спорудою, яку спроєктував відомий архітектор Даніель Лібескінд. Крім 1000 експонатів, там зберігаються ще й креативні вироби мистецтва. Далі на iberlin.eu.

Коротка історія першого Єврейського музею у Берліні

Спробу відкрити свій музей у столиці Німеччини представники єврейської громади зробили у січні 1933 року, лише за 6 днів того, як до влади прийшли нацисти. Заклад, розташований на Оранієнбургштрасе у районі Мітте, проіснував до листопада 1938 року, коли почалися масові єврейські погроми. Музей заборонила таємна державна поліція, а експонати конфіскували, частину вдалося зберегти та передати до сучасного Культурного центру “Skirball” у Лос-Анджелесі та до музею Ізраїлю в Єрусалимі. 

Оригінальна конструкція Берлінського єврейського музею

Вдруге про відкриття такого закладу почали говорити у 1971 році, коли у приміщенні старого палатного суду відкрилася виставка “Досягнення та доля Берлінського музею”. Було вирішено виділити місце для єврейського відділу у Берлінському музеї міської історії. У 1989 році оголосили конкурс на найкращий проєкт нового приміщення, який виграв архітектор Даніель Лібескінд. Створена ним чорно-сіра будівля з великою кількістю гострих кутів відразу привертає увагу сучасних берлінців та гостей міста, таке оригінальне рішення автор пояснив спробою підкреслити ізоляцію та дезорієнтацію, які випали на долю євреїв у роки Другої світової війни.

Перший камінь заклали у 1992 році, а урочисте відкриття відбулося у вересні 2001 року. У проєкті поєднали стару будівлю Kollegienhaus і створену архітектором Лібескіндом, вони розташовані окремо одна від одної, але поєднані спільним підвалом. Kollegienhaus був сильно понівечений під час бомбардувань Другої світової війни, його реконструкцію завершили у 1969 році та розмістили там Берлінський музей міської історії. Через кілька років до двох будівель додалася третя – Академія Міхаеля Блюменталя, де розташували архів, бібліотеку та відділ музейної освіти. У 2021 році там створили ще й спеціальний відділ “ANOHA” – Дитячий світ Єврейського музею Берліну, де проводять спеціальні екскурсії для юних відвідувачів.  

Особливості будівлі Лібескінда

Крім титано-цинкового фасаду, вікон незвичайної форми та гострих кутів у стінах, будинок відрізняється ще й похилою підлогою. Одразу біля входу відвідувачі бачать 3 пересічні вісі: безперервності, яка завершується сходами до постійної експозиції, вигнання та Голокосту. Через Вісь вигнання можна ще вийти до Саду вигнання, де на похилій землі стоять 49 стел із бетону у 6 метрів заввишки, на яких висаджені оливкові дерева. Обрали саме оливкові, бо за єврейською традицією вони є символом миру та надії. А число “49” уособлює Ізраїль, який заснували у 1948 році, та представлений лише 1 стелою  Берлін.

Заповнили їх ґрунтом за іншим принципом: у 48 стелах Ізраїля земля з Берліну, а в 1-й німецькій – з Єрусалиму. Варто згадати, що споруда нового музею привертала увагу берлінців ще задовго до відкриття через свою незвичайну архітектуру, тому охочих побачити музей всередині одразу було дуже багато. Старання автора проєкту високо оцінили не лише містяни, архітектор Даніель Лібескінд отримав за свою роботу вагому нагороду – Німецьку архітектурну премію.  

Вежа Голокосту

У перші хвилини відвідувачі розгублюються, бо це темна, холодна кімната з високою стелею, куди сонце потрапляє лише через щілину нагорі. Деякі туристи вважають, що таке оформлення має нагадувати про газові камери, але це не так. Скоріше, йдеться про створення атмосфери гнітючості та безпомічності, спробу передати те, що відчували жертви Голокосту. На висоті 2-х метрів архітектори прилаштували драбину, якою можна вибратися на горище, вона стала символом шляху до втечі або мрії про недосяжне.

Ще є у будинку знакові порожнечі. Це може здатися дивним – порожні приміщення, які зигзагом розміщені вздовж прямої лінії й тягнуться від підвалу до верхнього поверху. Їх можна побачити лише з деяких точок у музеї, ці кімнати архітектор назвав нагадуванням про порожнечі, погроми та вигнання, залишені Голокостом не лише за часів нацизму, а й протягом всіх минулих століть.

Серце Єврейського музею Берліну

Фото: велика вітрина юдаїки

Так називають у закладі постійну експозицію “Єврейське життя у Німеччині: минуле й сьогодення”, яка відкрилася у 2020 році. Знадобилося чимало часу, щоб зібрати всю історію єврейського побуту в Німеччині від Середньовіччя до початку XXI століття. Виставку поділили на 5 історичних розділів: від заселення євреїв у Ашкеназі через рух Просвітництва до подій 2000-х років. Приділили увагу не лише Голокосту, а й темам реституцій, репарацій, відносин з Ізраїлем, російськомовній імміграції з 1990 року. 

Для відвідувачів підготували також креативні артінсталяції, практичні станції, епізоди віртуальної реальності. Чимало схвальних відгуків зібрала Галерея Рафаеля Рота з інсталяцією “Drummerrsss” Гілада Ратмана. Привертає увагу й велика вітрина юдаїки, де розміщені 100 обрядових предметів за ступенем їхньої святості. У центрі – сувій Тори, поруч із ним – плащ Тори та корона Тори, навколо – різні ритуальні атрибути. За словами працівників музею, для ритуалів можна використовувати будь-який із них. 

Знакові витвори мистецтва

Крім експонатів, виділили місце для особливих витворів, які подарували закладу митці з різних країн світу. Цим цінним речам присвятили окремі розділи на сайті, де науковці постійно викладають огляди Єврейського музею Берліну з поясненнями та світлинами. Також передбачені спеціальні екскурсії для людей із порушенням слуху.

Вічне опале листя

Приголомшливе враження залишає в одній із “порожнин” будівлі Лібескінда інсталяція “Шалехет” Менаше Кадішмана, що перекладається як “опале листя”. Понад 10 000 облич із роззявленими ротами, вирізані із важких круглих залізних пластин, немов визирають зі страшного минулого. Ці пластини щільно вкривають підлогу в одній із порожніх кімнат, нагадуючи про тисячі невинних жертв.

Галереї зниклих речей

Здавалося б, ці “сліпі” виставкові вітрини не цікаві, але увагу відвідувачів одразу ж привертають чорні трапецієподібні скляні скульптури. Художниця Віа Левандовська створила ці вітрини й назвала їх “Порядок зникнення”, через скульптури можна дізнатися про зруйновані у Берліні об’єкти, які зберігали єврейські культурні цінності. Варто тільки взяти навушники, щоб послухати цікаві історії, пані Віа пояснила, що своїм витвором намагалася не стільки щось продемонструвати, скільки нагадати людям про суть того, що знищили нацисти.

Розбитий посуд Кіфера

Ця інсталяція “Шевірат га-Келім” (розбиття посудин) інтерпретує погляд кабаліста Ісаака Лурії на катастрофу з давньої історії. За легендою Бог послав промінь світла у створений порожній простір, де мало розпочатися творіння живого на землі. Гармонію Всесвіту й символізують 10 посудин, на івриті їх називають сфіротами, вони мали вловити цей Божий промінь. Але не втримали величезний потік світла, 7 нижніх розбилися, а їхні скалки об’єдналися з іскрами світла та впали у безодню. У цьому витворі розбитий посуд став уособленням неврівноваженого світу, в якому почало панувати зло, що дуже виразно підкреслила авторка.

Цінність Єврейського музею

Jüdisches Museum називають одним із найбільш відвідуваних музеїв Німеччини, з дня відкриття до 2015 року він прийняв понад 10 мільйонів екскурсантів. Щодня сюди приходить близько 2000 осіб, щороку – майже 700 000. Всі, хто хотів би побачити експозиції Єврейського музею Берліну, квитки можуть придбати онлайн на офіційному сайті. 

Заклад пропонує екскурсії самостійні або з гідом, але в останньому випадку – вже за додаткову оплату. Робити світлини та фільмування не заборонено, однак не в усіх зонах, що теж варто враховувати. З 2021 року вхід на постійну експозицію “Єврейське життя в Німеччині: минуле і сьогодення” зробили безплатним. Варто згадати, що Берлінський єврейський музей проводить не лише екскурсії, а й різноманітні лекції, концерти та покази фільмів, він є центром єврейських культурних заходів у столиці Німеччини.

Джерела:

  1. https://www.jmberlin.de/dauerausstellung
  2. https://medium.com/@masinto/
  3. https://www.berlin.de/museum/3108776-2926344-juedisches-museum-berlin.html
  4. https://www.sehenswuerdigkeiten-berlin.info/berlin-museum/juedisches-museum-berlin/
....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.