Тисячі підлітків в усьому світі після виходу фільмів “Діти шпигунів” мріяли хоч ненадовго опинитися на місці головних героїв. І таку можливість їм надали у Берліні, принаймні юні мешканці столиці можуть побувати у ролі Кармен та Джуді стільки разів, на скільки вистачить бажання та фінансових можливостей. Такі розваги пропонує Німецький музей шпигунства (German Spy Museum Berlin), розташований у районі Мітте на Лейпцизькій площі, 9. У закладі представили історію шпигунства та розвідувальних служб світу в інтерактивній та мультимедійній виставці, де відвідувачі можуть спробувати себе у ролі відомих агентів. Далі на iberlin.eu.
Про те, як Франц-Міхаель Гюнтер вирішив створити незвичайний музей
Чимало німців захоплювалися історією мосту Глінікера, розташованого на кордоні між Потсдамом і Берліном, де проходили численні обміни шпигунами під час холодної війни, це місце стало синонімом столиці. Журналіст Франц-Міхаель Гюнтер дуже цікавився цією темою, особливо періодом роботи Штазі за часів комунізму, тому вирішив створити спеціальний музей, де можна було б дізнатися не лише повну історію мосту Глінікера, а й чимало іншої інформації, яка довгі роки зберігалася під позначкою “цілком таємно”.
Паралельно зі збиранням артефактів він почав шукати зручний будинок для втілення своїх планів. Варіантів було декілька: комплекс будівель “Hackeschen Höfe”, Музейний острів “Форум” (Forum Museumsinsel) та палац принцеси Унтер-ден-Лінден (Prinzessinnenpalais Unter den Linden). Після тривалих міркувань обрав приміщення на Лейпцизькій площі, бо це місце було на колишній “смузі смерті” – території між зовнішнім периметром Берлінської стіни, епіцентр історичного поділу Берліну, лінія розлому “холодної війни”. До того ж неподалік розташовувалися такі місця скупчення туристів, як Бранденбурзька брама, Потсдамська площа, Бундесрат, Культурфорум, Філармонія та Нова національна галерея, що гарантувало потік відвідувачів.
Проблеми та успіхи
На те, щоб реалізувати плідну ідею, пану Гюнтеру знадобилося 10 років. Чимало часу забрала реконструкція будівлі під Берлінський музей німецького шпигунства, бо її зводили для логістичної компанії, а новий заклад вимагав іншого проєктування приміщень. Довелося приділити увагу й колекції експонатів, а їх власник зібрав 650. Потім шукав рішення та спеціалістів, щоб поєднати рідкісні знахідки з інноваційними високотехнологічними мультимедійними інсталяціями.
Нарешті Німецький музей шпигунства у Берліні відкрився у вересні 2015 року й одразу привернув увагу дорослих та маленьких містян. Щоправда, потім довелося зробити паузу й витратити час на розв’язання проблеми з інноваційною моделлю фінансування, з’ясувалося, що потрібна покращена фінансова концепція для забезпечення довгострокового майбутнього. Вдруге заклад відкрився у липні 2016 року вже як Музей німецького шпигуна.
Що пропонує музей?
На території понад 3 000 квадратних метрів розташували сотні експонатів, у кожного з яких – своя захоплива історія. Загадковість починається одразу зі входу, бо потрапити всередину можна тільки через ворота безпеки, подібні до тих, що встановлені в усіх аеропортах світу. Відвідувачі йдуть повз стіну з десятками моніторів, які імітують зображення з камер спостереження з таких великих міст, як Лондон, Нью-Йорк, Берлін. Засновник створив 14 станцій, де можна дізнатися про “другу найдавнішу професію у світі”, як назвав її пан Гюнтер.
Експонати охоплюють величезний проміжок епох: від зображень перших єгипетських шифрів до сучасних проблем безпеки даних. Особливу увагу власник приділив історії німецького шпигунства під час холодної війни та на початку XXI століття. У переліку рідкісних експонатів – оригінальна шифрувальна машина Enigma, яку засновник випадково знайшов у берлінському саду та реставрував, шпигунські камери ЦРУ та КДБ, реквізит із фільмів про Джеймса Бонда. Здебільшого всі речі оригінальні, хоча є й якісні копії, зокрема пристрій, яким вермахт та СС користувалися для кодування своїх наказів під час Другої світової війни. Пан Гюнтер представив повну власну колекцію з 1200 предметів, з іншими допомогли друзі та знайомі. Наприклад, камеру-брелок ЦРУ та камеру-помаду колишньої секретної служби НДР передав Францу-Міхаелю зі своєї унікальної колекції інженер та досвідчений фахівець із розвідувальних технологій Детлев Фрайслебен.
Гра у шпигунів
Всі презентації супроводжуються мультимедійною інсталяцією, експонати можна вивчати за допомогою сенсорних екранів, вітрини оснащені дисплеями з інформацією. А спробувати себе у ролі дорослих чи малих шпигунів можна на інтерактивних станціях. Мультимедійні інсталяції від “Ars Electronica Solutions” визнані унікальними у світі, відвідувачі можуть кодувати повідомлення, випробовувати свої навички на лазерному курсі або подивитися, яку інформацію зібрав про них Facebook.
Пан Гюнтер розповів журналістам, що йому вдалося встановити 25 інтерактивних станцій. Найбільший попит мають детектор брехні з кількома хитрими запитаннями та станція, де можна перевірити свої здібності у мистецтві читання по губах за допомогою кінофрагментів і навушників. Дорослих ще дуже приваблює лабораторія для таємного письма, а діти з величезним задоволенням подорожують крізь метрову повітряну шахту у стилі Джеймса Бонда.
Епоха Першої світової війни у музеї
Берлінський музей німецького шпигунства виділив для цієї теми спеціальний розділ, де розповідається як розвивалися розвідувальні служби світу, які засоби використовували. Адже саме тоді з’явилися нові на ті часи технології, які відкрили більші можливості для таємних агентів. З появою телефону та телеграфу став можливим швидкий зв’язок, але вони додали проблем таємним службам, бо перехоплення повідомлень ставили першим завданням усі розвідки світу.
З цим пов’язана історія одного з рідкісних зразків – апаратом “Poppr aborch”. Доповнює тему авіаційний фотоапарат Легнера, за допомогою якого проводили аеророзвідку, щоб дізнатися плани ворогів. Німецький музей шпигунства у Берліні відвідує чимало туристів, тому всі тексти та інфографіка зроблені англійською мовою. Для німців це не складає проблем. Музей приймає заявки й на проведення шкільних занять – 6 євро за учасника, і кількість замовлень завжди розписана на кілька місяців уперед. Можна придбати й стандартний квиток за 12 євро або пільговий – за 8 євро.
Майже олімпійський девіз
Відомий на весь світ девіз олімпійських ігор “Швидше, вище, сильніше!” реалізується у Німецькому музеї шпигунства майже на 100%. Як пояснив засновник Франц-Міхаель Гюнтер, працівники закладу не лише показують оригінальний реквізит із фільмів про Джеймса Бонда чи інтерв’ю з найвідомішими шпигунами зокрема популярним агентом НДР у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі Райнером Руппом. Тут також розглядають “Великі дані”, наприклад, про те, що заборонена дитяча лялька “Cayla” використовується, щоб показати авантюрні способи, в яких зберігається особиста інформація.
Втім, розваги на кшталт олімпійських теж багатьох приваблюють. Щодня набирається чимало охочих повторити дії головного героя у фільмі “Місія неможлива”, коли той проповзає через бар’єри лазерних променів у темній кімнаті. Засновник музею Франц-Міхаель Гюнтер з усмішкою відзначав, що третій і найвищий рівень складності опанував лише 1 юний гравець. А ще у музеї часто проводять цікаві читання та дискусії, наприклад, про загрозу безпеки даних у власному будинку.
Оновлення стратегій та систем
Технології постійно удосконалюються, що враховує й власник музею. Тому у 2018 році він замінив постійні експозиції сучаснішими інтерактивними інсталяціями та збільшив їхню кількість до 30, доповнив медіаконтент та колекцію експонатів. Це тільки додало кількість охочих випробувати новинки, у серпні 2019 року музей привітав свого мільйонного відвідувача. Пан Гюнтер розповів журналістам, що був дуже задоволений можливістю придбати велику колекцію експонатів Штазі, що траплялося дуже рідко. Довелося діяти швидко, разом із директором закладу Робертом Рюкелем вони вклали понад 800 000 євро, щоб на 80% оновити експозиції музею.
Витрати повністю себе виправдали, бо Німецький музей шпигунства у Берліні став ще популярнішим. А у 2020 році ще й отримав премію у номінації “Європейський музей року”. На доходах негативно позначилася пандемія 2020 року, довелося поставити екскурсії на паузу до 2022 року. Але потім все втрачене надолужили, у 2023 році заклад прийняв понад 400 000 екскурсантів. Ознайомитися з умовами та цінами на квитки до Музею німецького шпигуна можна у відкритому доступі на офіційному сайті закладу.
Джерела:
- https://www.deutsches-spionagemuseum.de/en
- https://www.morgenpost.de/bezirke/mitte/article228296795/Die-spannende-Welt-von-James-Bond-im-Spionagemuseum.html
- https://www.morgenpost.de/bezirke/mitte/article227756977/Was-man-alles-im-Spionagemuseum-erleben-kann.html
- https://www.tripadvisor.ru/Attraction_Review-g187323-d8703348-Reviews-German_Spy_Museum_Berlin-Berlin.html