Дві широкі арки воріт відкривають з Рикештрасе вид на чудову будівлю, виконану з червоної цегли в стилі неороманської базиліки. Архітектором цієї найбільшої та найкраще збереженої в оригінальному вигляді синагоги Берліна, що розташована у внутрішньому дворі, став місцевий фахівець Йоганн Генігер. Сама синагога була зведена в 1904 році, у ній вміщалося понад 2000 людей. Крім того, споруда вважається однією з найбільших у Європі, поступаючись лише великій синагозі в Будапешті. Далі на iberlin.
Під час «Кришталевої ночі» 1938 року синагога була підпалена, проте командир поліції швидко наказав загасити вогонь, оскільки пожежа загрожувала не лише самій синагозі, а й навколишнім будівлям. З моменту її повторного освячення в 1953 році, вона є найбільшою синагогою Німеччини. На сьогодні молитовний зал може вмістити до 1200 парафіян, нині більшість походять із територій колишнього Радянського Союзу. Про це та ще багато цікавого нижче.
Історія. Планування та початок будівництва
Попри те, що сама вулиця Рикештрасе не була центром єврейського життя, саме завдяки синагозі вона стала символом розквіту єврейської громади Берліна. Нову синагогу побудували для задоволення потреб громади, що значно збільшилася через приток євреїв, особливо зі Східної Європи. Це стало необхідним, оскільки вже наявна Нова синагога не могла вмістити всіх вірян. Саме з цієї синагоги починалися жалобні процесії, що проходили через єврейський шлях від Коллівітцплац до єврейського цвинтаря на Шенгаузер-Алеї.
Будівництво синагоги розпочалося в 1903–1904 роках за проєктом архітектора Йоганна Генігера в неороманському стилі. Процес отримання дозволів був доволі складним. Освячення синагоги відбулося 4 вересня 1904 року, і це сталося якраз перед великими святами 5665 року. Через суперечки всередині громади було вирішено відмовитись від встановлення органа, хоча передбачалося місце для нього в майбутньому. Уже в перший рік після відкриття синагоги на її території було відкрито шостий релігійний навчальний заклад, де навчалося до 500 учнів. Також у 1922 році тут було відкрито початкову школу, а в 1926 році – приватну народну школу єврейської громади. Загалом район Пренцлауер-Берґ до 1938 року був важливим центром єврейської спільноти.
Період нацизму
Попри те, що нацистський режим фактично припинив існування єврейської громади, потреба в єврейських подіях залишалася високою, і синагога на Рикештрасе намагалася задовольнити цей запит якомога довше. Для цього навіть була розширена початкова школа. З 1934 року запровадили нову літургію для п’ятничного вечора, а через два роки – для суботнього ранку.
Синагога розташовувалася в середині ділянки, що мала вузький фасад на вулиці, в типовому міському житловому районі Берліна, що допомогло уникнути її повного знищення під час «Кришталевої ночі» 1938 року. Інші будівлі не повинні були постраждати від пожежі. Однак внутрішні приміщення синагоги зруйнували, а рабина (духовний лідер) та інших членів громади депортували до концтабору Заксенгаузен.
Після останньої служби у квітні 1940 року синагога була конфіскована військовою адміністрацією і з травня використовувалася як склад і конюшня. Третю народну школу, що розташовувалася в передньому корпусі, відібрали для потреб німецької польової пошти й примусово закрили після літніх канікул 1941 року. Учні могли ще навчатися в тимчасових приміщеннях єврейської громади до вимушеного закриття всіх єврейських шкіл (30 червня 1942 рік). Після звільнення Німеччини від нацистського режиму союзними силами, у передньому корпусі синагоги були тимчасово розміщені євреї зі Східної Європи (переміщені особи), які пережили геноцид. 29 липня 1945 року рабин Мартін Різенбургер провів першу шлюбну церемонію після Голокосту.
Період НДР
Як єдина збережена синагога в Східному Берліні, після значної реставрації вона знову була освячена. Це сталося 30 серпня 1953 року завдяки рабину Різенбургеру. Після зведення Берлінської стіни будівля стала важливим релігійним центром для єврейської громади Східного Берліна, ставши символом юдаїзму в НДР.
У 1961 році в громаді було близько 3000 членів. Проте на початку 1990-х її чисельність скоротилася приблизно до 200 осіб. Так сталося через те, що після смерті рабина Різенбургера (1966 рік), громада змушена була звертатися до духовних лідерів інших місць, аби далі проводити богослужіння. Кантором (духовна особа в єврейських спільнотах, яка відповідає за виконання музичних частин процесу) служив Ольєан Інгстер, який працював до 2016 року.
Окрім реставрації 1953 року, ще одна була проведена в 1957 році. Через серйозні пошкодження, спричинені бурями, між 1967 і 1978 роками також знадобилися додаткові відновлювальні роботи.
Період після об’єднання Німеччини. Основний зал
З 1999 року в будівлі колишньої початкової школи функціонує навчальний центр Фонду Рональда С. Лаудера, основною метою якого є підтримка та розвиток єврейської культури в Центральній та Східній Європі. У 2000–2003 роках була проведена масштабна реконструкція вікон і дверей синагоги. Ювілей 100-річчя синагоги, що відбувся 12 вересня 2004 року, став важливою подією для громади. На святкуванні були присутні голова Єврейської спільноти Берліна Альберт Меєр, президент Німеччини Горст Келер, ізраїльський посол Шимон Штайн і мер Берліна Клаус Воверайт.
Також цікаво, що у 2004 році в синагозі планувалося проведення вручення премії Мойсея Мендельсона. Однак лауреатка, Гільде Шрам, засновниця фонду Zurückgeben, що підтримує єврейських художниць і науковиць, відмовилася від участі через те, що є дочкою Альберта Шпера.
Над трирічною реставрацією, що тривала до 2007 року, працювали архітектори Рут Голан і Кей Зарех. Велика увага була приділена тому, щоб максимально наблизити інтер’єр до початкового вигляду 1904 року. Однак це завдання виявилося непростим, оскільки оригінальний стан будівлі був значною мірою змінений. Так, на початку 1990-х років інтер’єр мав коричневі та білі відтінки, а люстри з металу були покриті золотистою фарбою. Зовнішній ремонт отримав фінансування в розмірі 2,3 млн євро від Берлінського сенату, а на внутрішню реставрацію було виділено ще 3,1 млн євро з коштів лотереї.
31 серпня 2007 року синагогу знову відкрили в рамках початку Єврейських культурних днів. Серед гостей урочистої події були, зокрема, міністр внутрішніх справ Німеччини Вольфганг Шойбле та Шарлота Кноблох, президент Центральної ради євреїв Німеччини. На жаль, під час церемонії помер Гюнтер Нобель, комуністичний активіст та член правління Єврейського культурного товариства Берліна. У 2008 році в передній частині синагоги була відкрита школа Lauder Beth-Zion.
Але попри всі труднощі, що пережила будівля, все ж вона стала третьою громадською синагогою, поряд зі Heidereuthergasse (Старою синагогою) та спорудою на Кайзерштрасе, яка функціонує за «старим ритуалом», тобто без органу та змішаного хору. У 2010 році тут також було відкрито новий культурний центр, що став важливою частиною єврейського життя міста, сприяючи розвитку релігійної та культурної спадщини. Тож на сьогодні синагога на Рикештрасе є не лише місцем молитви, а й потужним символом відродження та неперервності єврейської традиції в самому серці Берліна.
Джерела: