«Вагітна устриця» – саме так берлінці називають Будинок культур світу. Форма споруди на річці Шпреє з круглим, плавно вигнутим дахом нагадує цього молюска. До того ж усередині ховаються «дорогоцінні камені» – мистецькі творіння. Це місце для проведення виставок, концертів, кінопоказів та перформансів, що висвітлюють мистецькі ідеї, наукові концепції й політичні теми. Хоча Німеччина розташована в центрі Європи, але в представлених у Будинку культур світу дійствах беруть участь митці з Азії, Африки й Південної Америки. Докладніше читайте далі на iberlin.
Побудований як конгрес-хол
До Другої світової війни на місці сучасного Будинку культур світу розміщувався Інститут сексології Магнуса Гіршфельда. Згодом, спеціально до Міжнародної будівельної виставки 1957 року, американський архітектор Г’ю Стаббінс побудував тут конгрес-хол. Під час поділу Німеччини та в роки Холодної війни ця споруда слугувала символом німецько-американської дружби та місцем для вільного обміну думками на Заході.
У 1980 році обвалився дах через пошкодження конструкції. Лише через 7 років його вдалося перебудувати. Тоді ж був встановлений карильйон із 68 дзвонами – ударний музичний інструмент, що являє собою набір точно налагоджених дзвонів із механічним керуванням. Це четвертий за величиною карильйон у світі (станом на квітень 2025 року).
Після падіння Берлінської стіни в 1989 році конгрес-хол став Будинком світових культур. Він є частиною компанії Kulturveranstaltungen des Bundes in Berlin GmbH, яка, серед іншого, приймає престижний Берлінський міжнародний кінофестиваль («Берлінале»). Будівля складається з:
- виставкового залу;
- концертного залу;
- театру;
- конференц-залу;
- продюсерського центру знань і досвіду;
- екскурсійного пункту;
- архітектурного простору;
- академії;
- радіостанції.
Простір для обміну думками
Будинок культур світу є платформою для актуальних дискусій. Тут обговорюються соціальні й мистецькі теми, ставляться під сумнів популярні ідеї. Неодноразово в Будинку проводилися політичні та ділові зустрічі, наприклад з’їзди профспілок. Експрезиденти США Джон Ф. Кеннеді й Джиммі Картер виголошували тут свої промови.
Збирався в Будинку в часи поділу Німеччини кілька разів бундестаг – німецький федеральний конституційний та законодавчий орган. Остання зустріч тут відбулася 7 квітня 1965 року, що спричинило обурення серед керівництва Німецької Демократичної Республіки (НДР), підпорядкованої СРСР. Річ у тім, що НДР не визнавала Західний Берлін частиною Федеративної Республіки Німеччина (ФДР). Того ж дня вперше пролетіли військові літаки НДР над Західним Берліном і будівлею, де засідав бундестаг. Після цього західні союзники (США, Франція та Велика Британія), які контролювали ФДР, заборонили німецькому уряду проводити подальші зустрічі в Західному Берліні.
Від самого початку заснування ця споруда сприяє свободі слова та розвитку модерну. Ба більше, вона була споруджена саме з цією метою. Під модерном розуміється абстрактне, безпредметне мистецтво, атональна музика.
Прихисток для ущемлених Заходом
Орієнтованість Будинку культур світу на неєвропейське мистецтво бере початок із середини 1990-х років, коли значну частину програми почали організувати неєвропейські куратори. Відтоді Будинок слугує прихистком для всіх тих, хто «маргіналізований західною культурною гегемонією». Це унікальний простір, що працює на найвищому академічному рівні, але не підпорядковуючись академічним умовностям; він демонструє мистецтво, але водночас не має нічого спільного з музеєм.
Сама назва Будинку натякає на його присвяту культурам світу, що представляють різні світогляди, релігії та способи існування. Ця «множинність світів» проявляється в обговореннях, які можна почути в стінах центру. У Берліні проживають громадяни приблизно 170 країн, і ці люди відіграють основну роль у формуванні Будинку культур світу не лише як суб’єкти чи відвідувачі, а і як співавтори тутешніх заходів. Програма Будинку базується на знаннях, пов’язаних із мігрантами, і реаліях, у яких ми живемо сьогодні. Цей простір святкує різноманітність, акцентуючи на тому, що світ не завершується на Європі.
Головною ідеєю всіх подій Будинку культур світу є емансипаційна максима Гаїтянської революції (1791–1804) – «Tout Moun Se Moun» («Кожна людина є людиною»). Вона наголошує на тому, що ми всі рівні перед законом і що жодне людське життя не є важливішим за інше. У Будинку немає місця для ейджизму, антисемітизму, гендерної дискримінації, гомофобії, ісламофобії, расизму, сексизму, трансфобії, ксенофобії та інших проявів нетолерантності. Це простір, у якому любов, повага та щедрість реалізуються через щоденну практику.
Популярні заходи
Загалом, заходи Будинку культур світу поділяються за такими напрямами:
- образотворче мистецтво;
- кіно;
- засоби інформації;
- танці;
- театр;
- музика;
- література;
- суспільство;
- наука.
З 2013 року Будинок культур світу реалізовує масштабні проєкти, використовуючи різноманітні форми для їх представлення: виставки, конференції, семінари, фотопроєкти, інсталяції, публікації тощо. Наприклад, тут був створений надзвичайно важливий проєкт Anthropozän-Projekt, що стосувався геологічної ери та її впливу на Землю. Ще одна важлива робота – 100 Jahre Gegenwart – наголошувала на змінах у концепції часу та в історичних утопіях. Тут не лише організовують власні заходи, а й співпрацюють із національними та міжнародними університетами, музеями та іншими культурними установами.
Одна з найбільш очікуваних подій у Будинку культур світу – фестиваль Wassermusik. Кожного літа на терасі з краєвидом на річку Шпреє відбуваються незвичайні концерти, а також покази фільмів та документальних стрічок. Крім того, раз на рік у лютому маленькі поціновувачі кіно збираються в Будинку, коли фестиваль «Берлінале» демонструє серію дитячих фільмів у головній залі.
Цікаво, що у 2002–2005 і 2008 роках тут проходив transmediale. Це щорічний фестиваль мистецтва та цифрової культури в Берліні, який зазвичай проводиться протягом 3–5 днів наприкінці січня та на початку лютого. Він має форму конференції, виставки та кіно- й відеопрограми, які супроводжують різноманітні вистави та майстеркласи. Протягом року transmediale також бере участь у низці довгострокових та короткострокових проєктів. Це провідна міжнародна платформа для медіамистецтва.
Після відвідування заходів завітайте в ресторан Oyster, що діє на території Будинку. Попри назву, тут подають не лише морепродукти, а й ситні страви, а з приміщення відкривається чудовий краєвид на Шпреє. Чи не ідеальне місце для того, щоби відпочити й підкріпитися?
Підсумовуючи, Будинок культур світу в Берліні – це багатопрофільна установа для перформансу, музики, архітектури, літератури, наукових і мистецьких форматів дискурсу тощо. Заклад присвячений пошуку стратегій для кращого співіснування в цьому світі. Тут панує атмосфера гостинності й товариства. У центрі уваги – повага до всіх живих і неживих істот, до багатства культур, систем знань, соціальних політик, різних видів духовності та способів існування.