Берлін – місто сучасних споруд та інноваційних технологій в архітектурі. Куди не глянь – все дивує своєю новизною та унікальністю. Однак столиця Німеччини пишається не лише сучасною архітектурою, але й історичними пам’ятками, пише сайт iberlin.eu.
Що ви знаєте про найстаріші будівлі Берліна? Якщо нічого, то наша стаття буде корисною для вас!
Найдавніша церковна будівля Берліна
Найстарішою церковною будівлею Берліна є церква святої Марії. Це чи не єдина давня споруда у Німеччині, яка, незважаючи на всі історичні події та час продовжує, функціонувати як церква. Церква святої Марії розташована на Карл-Лібкнехт-штрассе у Берліні, неподалік від столичної телевежі.
Про точну дату будівництва найдавнішого храму Берліна невідомо. Усе, що збереглося до наших днів, це письмова згадка про церкву. Вона датується 1292 роком. Ви лише уявіть, скільки всього пережив цей храм і вистояв! Очевидно, що церква була неодноразово реконструйована. Однак у ній вдалося зберегти особливу енергетику давнини та деякі історичні пам’ятки, про які ми розповімо згодом.
Архітектурні особливості храму
На перший погляд, це звичайний сучасний храм. Однак мало хто знає, яку історію приховує Церква святої Марії у Берліні.
Найдавніші частини храму виготовлені з граніту. Ззовні Церква святої Марії оброблена цеглою червоного кольору. Аби створити гармонійний ансамбль, неподалік від храму побудували Червону ратушу у 1869 році.
Церква святої Марії була сильно пошкоджена під час Другої світової війни. Її доля довгий час була невідомою, зокрема через розподіл Німеччини та Берліна. Деякий час храм належав Східному Берліну.
Влада Німеччини вирішила відновити Церкву святої Марії лише в середині 1950-х років.
Церква святої Марії побудована в унікальному архітектурному стилі – цегляна готика. Неподалік від головного входу до церкви височіє одна з найдавніших та унікальних статуй Марьяна Лютера – католицького священника, ініціатора Реформації.
На початку свого існування церква була римо-католицькою, однак згодом стала лютеранською протестантською.
Історія храму
Ми вже згадували, що перша письмова згадка про Церкву святої Марії була у 1292 році, а саме 3 січня. Відомо, що підґрунтя храму було зведено у далекому тринадцятому столітті із повністю природного каменю. Саме на булижниках було зведено унікальну церкву у стилі цегляної готики.
Вежу храму святої Марії було побудовано з черепашника, який видобували біля столиці. Відомо, що вежа двічі горіла та перебудовувалась: спочатку у 1666 році, а згодом у 1790. Востаннє вежу побудували у неоготичному стилі.
Першу реставрацію храму було проведено наприкінці дев’ятнадцятого століття. Ви лише уявіть, скільки часу церква існувала без жодних реконструкцій та втручань. Наступна реконструкція відбулась вже після Другої світової війни.
До початку Другої світової війни храм святої Марії розташовувався у доволі забудованому районі Берліна – Мітте. У той час це була приходська церква.
Уже після завершення війни територію храму почали розчищати від руїн та навіть уцілілих будівель. Саме тоді було прийняте рішення перетворити територію Церкви святої Марії на відкриту зону.
Церква святої Марії у 1938 році була визнана найстарішим храмом, який використовували за призначенням у Берліні. І з цього часу церква не втрачає цього почесного статусу.
У 1980-х роках приміщення храму використовували у різних цілях. Зокрема Церква святої Марії прославилась завдяки організованим інтелектуальним концертам «Руху за Мир».
У двадцять першому столітті храм святої Марії є берлінською земельною церквою, в якій відбуваються як і церковні служби, так і різноманітні концерти. Церква святої Марії вже впродовж багатьох років має незмінну традицію проведення органного концерту з читанням Святого Письма на сам Святий Вечір.
Церква святої Марії є найвищим храмом Берліна, з висотою більш як 80 метрів. Вона домінує над панорамою міста своєю величністю. Цікавим також є факт, що церква стала місцем відслуження обрядів для різних членів королівської родини Прусії. Багато королівських весіль та хрестин відбувалися саме тут.
Церква святої Марії виконує не лише релігійні функції, а й має важливу меморіальну роль. Вона нагадує мешканцям та відвідувачам Берліна про історію міста та важливі події.
Фреска церкви святої Марії та її історія
Церква святої Марії пишається не лише своєю історією та величчю, але й унікальними пам’ятками, які збереглись до наших днів у стінах храму. Внутрішнє приміщення церкви прикрашене різними художніми роботами, включаючи старовинні вітражі та скульптури, що додають особливий шар історичної та культурної цінності цьому місцю.
У залі вежі церкви перебуває одна з найважливіших мистецьких робіт Середньовіччя – фреска «Танок Смерті».
«Танок Смерті» – це фреска, яка становить 22,6 метрів у довжину та два метри у висоту. Фреска складається з унікальних фігур, які представляють різні духовні стани, та кружляють у танці із самою смертю.
Скільки років фресці – точно невідомо. Однак безліч історичних експертиз та досліджень вказують на те, що «Танок Смерті» було створено у 1484 році, у період, який характеризується стрімким поширенням чуми.
Особливістю фрески є її геометричне розташування. Малюнок бере початок у західному вході та охоплює основну залу храму. Центром фрески є Розп’яття, а навкруги зображені фігури.
Текст під фрескою, якому вдалося зберегтися до наших днів, вважається найстарішим екземпляром віршів у німецькій столиці. У цьому невеличкому вірші представники різноманітних духовних та світських станів скаржаться на свою долю та просять якнайшвидшої смерті.
Скоріш за все, під час руху Реформації фреска була покрита штукатуркою. Цікавим є факт, що фреску реконструювали лише один раз – у 1861 році. Сьогодні «Танок Смерті» збережений під спеціальною скляною стіною.
Унікальний орган церкви
Окрім знаменитої фрески, Церква святої Марії у Берліні пишається унікальним старовинним органом, на якому грав видатний І. С. Бах. Сам лише орган храму святої Марії має давню та доволі складну історію.
Відомо, що його було створено орієнтовно у 1722 році та офіційно представлено через рік, у 1723. Його створив видатний майстер Йохим Вагнер, який напередодні вчився декілька років у найвидатнішого майстра зі створення органів – Готфріда Зільберманс. Орган був створений зі срібла з елементами позолоти.
Незважаючи на свою первинну досконалість, орган неодноразово перероблявся різними майстрами.
Зокрема у 1800 році Фрідріх Фалькенгаген видалив 1400 із 2556 труб органу. Він вважав, що вони були зайвими в музичному інструменті. Згодом безліч майстрів працювали над відновленням звучання органу. І як результат, орган Церкви святої Марії було визнано найкрасивішим у Німеччині. Це один із небагатьох столичних органів, якому вдалося пережити події Другої світової війни та вціліти. Однак навіть після війни орган змінювали ще безліч разів.
У 1996 році орган був серйозно пошкоджений. Саме тоді було прийняте рішення побудувати новий орган за принципом Вагнера, а не ремонтувати старий. Таким чином у 2002 році світ побачив новий витвір мистецтва – орган Alfred Kern & fils.