Без них не обходиться жодне домогосподарство — термоси зберігають тепло гарячих напоїв і запобігають нагріванню холодних рідин. Це домашнє начиння, яким користуються мільярди людей у всьому світі, походить із Берліна. Про історію винаходу термоса читайте на iberlin.eu.
Крихкі посудини Дьюара
На початку XX століття винахідник Райнгольд Бургер удосконалив, так звані, посудини Дьюара. Ці посудини, названі на честь свого англійського винахідника Джеймса Дьюара, спочатку складалися з двох скляних посудин, поставлених одна в іншу. Повітряний вакуум між місткостями забезпечує теплоізоляцію матеріалів усередині. Але була у цих посудин Дьюара одна проблема, вони були занадто крихкі для транспортування. Та саме на цьому принципі був побудований винахід Райнгольда Бургера.
Він родом із Гласхютте, скляного поселення поблизу Берліна. У столиці він навчався на склороба, тож робота з крихким матеріалом у нього була в крові. У 1894 році він відкрив першу в Берліні скляну фабрику. Кілька років потому Райнгольд Бургер дізнається, що виробник морозива Карл фон Лінде зміг розрідити повітря. В ті часи це був великий крок вперед. Адже люди все частіше зберігають свою їжу, охолоджуючи її. Та рідке повітря має температуру мінус 194,5 градуси і його надзвичайно важко десь зберігати чи транспортувати. Карл фон Лінде пропонує Райнгольду Бургеру винайти та виготовити відповідне транспортне обладнання, щоб його можна було зручно й безболісно застосовувати у господарстві.
Торгова марка «thermos»
У своїй роботі над винаходом Райнгольд Бургер застосовує славнозвісний принцип Дьюара. Але на відміну від загальновідомих крихких посудин, винахідник використовує посудини виготовлені із загартованого скла. Крім того, вони тепер мають сріблясте покриття та захисний металевий корпус. Бургер воліє перевірити корисність виготовленого ним посуду для бізнесу фон Лінде, але в нього немає скрапленого повітря. Тому, щоб провести експеримент, він замість розрідженого повітря використовує холодні та гарячі напої. Що цікаво, так це те, що навіть через 24 години, залишаючись на зберігання у розробленій ним посудині, ці продукти виявлялись майже тієї самої початкової температури.
Цю вельми корисну у господарстві функцію Райнгольд Бургер відкрив абсолютно випадково.
У 1904 році він зареєстрував свою ізольовану пляшку в патентному відомстві під торговою маркою «thermos», яке в перекладі з грецької мови означає «тепло». Продажі в Берліні та Німеччині загалом спочатку були досить повільними, але через кілька років, у 1907 році Бургер продав патент компаніям у США, Англії та Канаді. Звідси його винахід почав свій тріумфальний хід по світу.
Альтернативна версія
Однак є ще одна версію цього винаходу. Згідно з якою винахідником принципу термоса є інший німець, а саме Адольф Фердинанд Вайнхолд. Він був ученим експериментатором та дослідником. Однак у той час не вистачало чітких експериментів і демонстраційного матеріалу для дослідів. Вайнхольд, який був дуже талановитим і набув особливих навичок видування скла, швидко сам виготовив необхідне обладнання. Для зберігання зріджених газів Вайнхольд розробив скляну пляшку з подвійними стінками й відкачав між ними повітря. Вакуум перешкоджав теплообміну з навколишнім середовищем і пляшка годинами підтримувала низькі температури. Ще в 1873 році Вайнхольд описав свій винахід, який спочатку був зроблений з металу, а трохи пізніше зі скла. Він сам назвав пляшку посудиною з вакуумною оболонкою. Однак йому не вдалося отримати патент — можливо, він був надто великим вченим, щоб думати про комерційне використання. Та про нього подумав Райнхольд Бургер.