Берлінська стіна – це фортифікаційна споруда, яка була зведена російсько-радянським комуністичним режимом в Берліні в 1961 р., щоб заборонити перехід населення міста з НДР (Німецька демократична республіка, яка контролювалася СРСР) до ФРН (Федеративна німецька республіка, яка була незалежною державою). Спорудження стіни призвело до розриву зв’язків між західною і східною частинами міста. Також були оточені стіною 3 частини Західного Берліна, що призвело до катастрофічної ситуації з продовольством для населення. Стіна простояла майже 30 років, а її падіння стало символом об’єднання Німеччини, розпаду срср, перемоги демократії над тиранією тоталітарної імперії. Детальніше про стіну та її роль в історії Німеччини та Берліна зокрема розповість видання iberlin.eu.
Поділ Берліна
Як зазначає видання radiosvoboda.org, місто було окуповане Червоною армією, яка зруйнувала його приблизно на 80%, а також здійснила акти насильства проти жіночої частини населення столиці Рейху (близько 130 тис. жінок були зґвалтовані). Берлін було поділено в 1945 р. Це стало результатом домовленостей між союзниками по Антигітлерівській коаліції: СРСР, США, Великобританією та Францією, які прагнули таким чином дотримуватися домовленностей. Радянські війська контролювали східну частину міста, яка мала назву Східний Берлін. Інші частини, які контролювали американці, британці та французи, називалися Західний Берлін. Фактично, місто було поділено на 2 зони, які за розміром відповідають одна одній: Західну та Східну.
Західний Берлін був з усіх сторін оточений територією НДР. Мається на увазі, як територією НДР, так і радянським сектором Східного Берліна. Тобто, юридично Західний Берлін не був територією ФРН, але таким фактично вважався. Радянський Союз намагався оскаржувати цей статус частини Берліна, але все ж всередині комуністичної частини Берліна та Німеччини перебула його Західна частина. Такий собі «острівець свободи» серед царства мороку та невігластва.
Між Західним та Східним Берліном проходив кордон довжиною 44,75 км. Разом всі кордони Західного Берліну становили 164 км. Межа проходила по вулицях, річці Шпрее, каналах, будинках. На всій протяжності кордону діяв 81 вуличний пропускний пункт, а також 13 переходів в метро і на міській залізниці. Тим не менше, з 1945 року до будівництва Берлінської стіни з НДР до Західного Берліну загалом втекло близько втекли близько 3,5 мільйона людей.
Передумови створення стіни
В червні 1948 р. в Берліні розпочалося протистояння між СРСР та США. 21 червня 1948 року США, Англія та Франція провели грошову реформу на територіях, які були підконтрольні їм, і її результатом стала поява нової німецької марки. Це викликало критику СРСР, який вважав, що слід радитися і з радянським керівництвом. цього, 24 червня почалися перші кроки з блокади Західного Берліна.
Паралельно відбулося засідання глав земельних урядів для скликання Парламентської ради, що мала розробити конституцію нової німецької держави. Вперше парламентарі зібралися в Бонні 1 вересня 1948 року. Конституція була затверджена 8 травня 1949 року, а ФРН була проголошена 23 травня цього ж року.
Вже 7 жовтня 1949 року було проголошено НДР. Всі домовленості між СРСР та США щодо Берліна були розірвані, і Східний Берлін було проголошено столицею комуністичної Німеччини. З 1957 р. ФРН ввела в дію так звану доктрину Гальштейна, що давала урядові право розривати дипломатичні відносини з країною, яка визнала НДР.
В 1958 р. радянський лідер Микита Хрущов відмінив міжнародний статус Берліна і запропонував країнам Заходу демілітаризувати місто (мабуть, щоб СРСР сам ввів туди війська для захисту мирного населення). Цей ультиматум було відхилено. НДР в цьому ж році спробувала висунути свої претензії на Західний Берлін, мовляв, «він же знаходиться на території нашої країни». Починаючи з серпня 1960 р., НДР розпочала кроки, які були спрямовані на обмеження контактів між мешканцями Західного та Східного Берліна. ФРН у відповідь скасувала угоду про торгівлю між двома німецькими державами. Почалися переговори і угода все ж запрацювала, але протиріччя продовжували зростати.
Прийняття рішення про будівництво стіни
На початку 1961 р. влада Німецької демократичної республіки звернула увагу інших держав соціалістичного табору на посилення порушення її кордонів зі сторони ФРН та інших західних держав. Також було сказано, що збільшилась кількість провокацій, актів саботажу, підпалів, проникнення ворожих агентів. Неможливість протистояти цьому полягала, на думку керівництва НДР, у великій кількості людей, яка проникала на її територію великими потоками через Західний Берлін. Керівник НДР Вальтер Ульбріхт тоді енергійно переконував лідерів соціалістичного табору в необхідності споруди бар’єру між німцями.
Влітку 1961 р. складна економічна ситуація в НДР, підвищення виробничих норм, господарські труднощі, колективізація, привабливість життя у ФРН змушували тисячі німців рятуватися втечею від комуністичного режиму Вальтера Ульбріхта.
5 серпня 1961 р. НДР отримала згоду соціалістичних країн на створення кордону між Західним та Східним Берліном.
Спорудження стіни
Зведення бар’єру між двома частинами єдиного міста почалося в ніч з 12 на 13 серпня. Військові, поліція, прикордонники почали перекривати дороги, залізниці до Західного Берліна. 13 серпня і в наступні дні розпочалося зведення стін, було здійснено прокладання огорож та колючого дроту. Якщо будинки знаходилися на кордоні (вхід зі сторони Західного Берліна, а будівля на території Східного), то входи до них замуровували. Мешканці могли потрапити до них лише через двори. В подальшому в таких будинках замуровували й вікна.
Низку станцій метро були закриті на вхід чи на висадку пасажирів.
Загалом до 15 серпня Західний Берлін було оточено колючим дротом. В наступні роки тут поступово почала зростати бетонна стіна.
Протягом серпня 1961 р. 85 представників сил безпеки НДР втекли до Західного Берліну. А ще 400 осіб зробили 216 спроб втечі. Загалом в липні 1961 р. втекло 30 тис. мешканців НДР. А 12 серпня 1961 р. це зробило 3109 осіб!
Реакція населення НДР на будівництво стіни була стриманою. 13 серпня декілька сотень мешканців Східного Берліна прийшли на протести до переходів, але були витіснені поліцією. Наступного дня відбулося декілька страйків на підприємствах, але вони не отримали поширення. Серед бунтівників було багато молоді, яка бачила обмеження своєї свободи та можливостей жити повноцінним життям.
Перетин стіни
Щоб відвідати Західний Берлін, необхідно було отримати перепустку. Вільно могли проходити тільки пенсіонери. За нелегальні спроби перетину позбавляли волі на 8 років. Також прикордонники стріляли на ураження в усіх, хто намагався втекти на захід. Кількість вбитих під час перетину – від 274 і до 1613 осіб. Дані різняться в залежності від методики підрахунку. Незважаючи на це, вдалося втекти 175 287 особам.
Найцікавіші спроби втечі такі: викопування тунелю довжиною 145 метрів, політ на дельтаплані, повітряній кулі, перехід по мотузці між будинками, виїзд на самоскиді з піском, таран муру бульдозером. А ви б залишились чи спробували втекти?