Часи правління нацистів залишили у Німеччині не лише страшний кривавий слід, а й густий флер, який огорнув багатьох людей, які волею випадку опинилися у пастці прибічників Гітлера. У цьому переліку чимало відомих акторів, письменників, спортсменів, доля яких могла б бути набагато щасливішою, коли б не правління фюрера. Талановитого німецького спортсмена Ервіна Касміра на початку минулого століття газетярі називали легендою фехтування, й найцікавіше те, що його досягнення навіть на початку XXI століття не вдалося повторити жодному фехтувальнику Німеччини. Але коли після завершення Другої світової війни ім’я Касміра почали тісно пов’язувати з політикою нацистів, призеру Олімпіад довелося витратити чимало часу й зусиль, щоб довести хибність усіх звинувачень. Більше на iberlin.eu.
Талант фехтування від народження
Майбутній чемпіон Німеччини Ервін Касмір (Erwin Casmir) народився у 1895 році у Берліні, коли місто ще входило до складу Німецької імперії. Талант до володіння шпагою передався у спадок, його дядько Густав-Казимир був засновником німецького спортивного фехтування, здобув срібну медаль в рапірах та 2 золоті в шаблях на Олімпійських іграх 1904 року. У 14 років Ервін почав брати уроки фехтування у дядька, і той одразу побачив неабиякі здібності підлітка.
Коли юнак вийшов на спортивну арену, то одразу заявив про нову зірку спорту серією перемог. Після національних титулів, отриманих за бої на шаблях у 1920 році та поєдинки на рапірах у 1921 та 1922 роках, Едвін здобув перемогу у всіх 3-х дисциплінах на чемпіонаті Німеччини. На багато років уперед він став фехтувальником-універсалом, який вільно володів обома видами холодної зброї. Спочатку Касмір виступав за фехтувальний клуб Дрездена, а у 1924 році перейшов до клубу “Німеччина Франкфурт”. На той час він виграв понад 20 поєдинків на особистий титул і 25 командних чемпіонатів.
Зоряні перемоги молодого майстра фехтування
На міжнародний рівень Казмір вийшов у 1927 році у Відні, коли переміг суперників, скориставшись прийомами, які перейняв у італійців. Про нього почали писати газети як про майбутнього олімпійського чемпіона, і Казмір наважився взяти участь в індивідуальних фіналах олімпійських рапір у 1928 році в Амстердамі. Не завадила навіть незнайома до того часу поверхня залу, змагання проходили не на звичній дерев’яній підлозі, а на лінолеумі. Ервін здолав головного фаворита Франції Люсьєна Годена та італійського чемпіона Європи Ореста Пуліті, але потім програв французу Філіпу Каттіо та італійцю Джуліо Гаудіні. Пізніше у спогадах писав, що хоча вже очікував на перемогу, довелося задовольнитися сріблом. Однак оцінював ці поєдинки як захватне протистояння і величезний корисний досвід, а не програш.
Талант молодого спортсмена помітили не лише у Німецькій асоціації фехтування. Його мистецтво володіння рапірою та шаблею відзначав як абсолютне за досконалістю шестиразовий олімпійський чемпіон у рапірах, шаблях і шпагах Нено Наді, якого називали королем фехтування. Італійський майстер підкреслив, що Касмір виділяється неперевершеною атакувальною технікою, випереджає дуже швидкі кроки влучним ударом, а коли супротивник вдається до захисту, наносить блискавичний укол. Ервін увійшов до групи найкращих фехтувальників світу, де були італійці, французи та угорці. Його ім’я прославляли у Веймарській республіці, газетярі висловлювали сподівання, що з Касміром Німеччина гідно представлятиме на міжнародній арені мистецтво фехтування, яким славилися німці ще з часів середньовіччя.
У зеніті слави
Але склалося інакше. Після Першої світової війни німецький спорт опинився у спортивній ізоляції, тому талановитий фехтувальник знову вийшов на спортивний майданчик лише у 1921 році. Попри тривалу перерву, одразу ж почав збирати нагороди переможця. Був чемпіоном Німеччини у всіх видах зброї: рапіра, шпага, шабля, у 1928 році виграв срібло на рапірах в Амстердамі. У 33 роки почав відмовлятися від національних чемпіонатів, щоб дати шлях молодшим талантам, а сам перебрався на міжнародний майданчик.
Але в переможці Олімпіади 1932 року так і не потрапив, на боях із шаблею посів 4 місце. Потім брав участь в Олімпійських іграх у Берліні у 1936 році, допоміг збірній Німеччини здобути 2 бронзові медалі у шаблі та на рапірах. На той час Касмір був не лише визнаним лідером команди, а й головою відділу фехтування Імперської асоціації фізичних вправ. Відзначився талановитий фехтувальник і на чемпіонатах світу, здобув бронзові медалі на змаганнях у 1931 році у Відні, у 1934 році у Варшаві, у 1937 році у Парижі. Перемоги найкращого фехтувальника країни не залишилися непоміченими новим нацистським урядом. У 1934 році Касміра визнали рейхським спортивним лідером, хоча цьому передували палкі дискусії між Німецькою асоціацією гімнастики (DT) та Німецькою асоціацією фехтування (DFeB). Гімнасти намагалися приписати успіхи Едвіна до своєї колекції, але чемпіон зробив вибір на користь фехтувальників.
Підтримка нацистів чи витончена гра?
Прихильне ставлення до нацистської влади проявилося в Едвіна не лише у тому, що він прийняв запропоновану посаду. У “Deutsche Fechter-Zeitung” надрукували інтерв’ю, де Касмір заявляв, що неможливо бути достатньо вдячним фюреру Адольфу Гітлеру за його прояв великого інтересу та доброї волі до фізичних вправ. А ще у 1934-1935 роках закликав німецьких фехтувальників присвятити себе служінню спорту, щоб діяти в дусі нового лідера. Після знищення нацизму “вбивчим” аргументом у переліку звинувачень Касміра став ще й вступ до НСДАП, легендарний фехтувальник приєднався до цієї партії у 1937 році.
Дослідник історії німецького спорту Бахро зазначав, що неможливо однозначно оцінювати роль Касміра у нацистському режимі. Бо сам спортсмен у 1945 році пояснював, що не хотів обіймати запропоновану нацистами посаду, погодився лише через прохання товаришів. А до НСДАП вступив, щоб мати право голосу, коли дійшла справа до виключення спортсменів єврейської національності, яких у спортивній асоціації фехтування було багато. На щастя Ервіна, його слова тоді підтвердили різні свідки, тому звинувачення з легенди німецького фехтування зняли.
Недосяжний успіх
Репутація найкращого спортсмена допомогла Ервіну виплутатися зі складної ситуації й надалі присвятити себе улюбленому спорту. У 1949 році він став першим президентом Німецької асоціації фехтування й обіймав цю посаду до 1957 року. Значився одним із засновників Національного олімпійського комітету Німеччини, успішно готував учнів, серед яких був і син Касміра – Норман. Юнак теж змагався за спортивне золото на Олімпіаді 1952 року. А срібний лавровий лист, який отримав Клуб фехтування “Німеччина Франкфурт” за визнання спортивних заслуг, став реальним завдяки перемогам легендарного фехтувальника Касміра. Талановитий спортсмен пішов з життя у квітні 1982 року, був похований у Франкфурті-на-Майні.
З часів Ерміна Касміра німецькі фехтувальники більше не здобували високих олімпійських нагород. Олімпійські ігри 2024 року, які проходили у Парижі, вкотре продемонстрували перемоги німецьких спортсменів у верховій їзді, де вони здобули 5 медалей (з них 4 золоті), гребному спринті – 2 золоті з 4 олімпійських нагород. Якщо порівняти розклад Олімпійських ігор з фехтування 2024 року з попередніми роками, стає помітним, що у німецьких спортсменів покращилися результати, але пальму першості за останні кілька десятиліть вони так і не здобули. У 2024 році золоті медалі у цьому виді спорту вибороли американці. Так що легенда фехтування Німеччини Ервін Касмір навіть на початку XXI століття так і залишився на найвищій сходинці п’єдесталу слави, яку ніхто ще не посів, крім нього.