14 серпня 1972 року на території Німеччини сталася найжахливіша авіакатастрофа. Радянський Іл-62 німецької компанії “Interflug” розбився на південь від Берліна зі 156 пасажирами на борту. Лайнер, буквально, розірвався у повітрі. Що стало причиною аварії влада НДР довго тримала у секреті. Більш детально про трагедію читайте на iberlin.eu.
Пожежа у хвості літака
Ця катастрофа літака НДР вважається найстрашнішою авіакатастрофою на німецькій землі. 148 пасажирів — більшість з Котбуса, Дрездена або Берліна і вісім членів екіпажу, загинули. Досі ходять різні чутки про причину аварії, оскільки влада НДР тримала висновки розслідування в таємниці з політичних міркувань.
Через кілька днів у НДР провели державну церемонію поховання та поклали 60 невідомих жертв до спільної могили. Тут поховали тих, чиї останки не вдалося чітко ідентифікувати після катастрофи. Але чому «Ільюшин» тоді розірвався в повітрі, рідні так і не з’ясували – хоча експерти все встановили.
В той понеділок літак вилетів із Шенефельда о 16:29. Він долетів лише до Котбуса, перш ніж екіпаж помітив проблеми у хвості машини й повернув назад. Іл-62 скидав паливо, щоб літак став легшим. Та це не допомогло. Хвіст відламався, і літак розбився.
Обгорілі тіла на деревах
Пілоти передали по радіо “Mayday”, міжнародний сигнал трагедії, але люди на борту не мали жодного шансу. О 17:00 машина звалилася на території водопровідної станції Königs Wusterhausen. Пожежники та рятувальники виявили фюзеляж що палає, уламки валіз та частини тіл. Багато жертв були повністю обгорілі, деформовані тіла лежали на луках або висіли на деревах.
Очевидці розповідають, що перші, хто добрався до літака, почали красти речі з розкиданих валіз. Але це було зупинено, і кожен, хто був спійманий, був притягнутий до відповідальності. Загалом доступ до літака був закритий дуже швидко. У наступні дні та ночі вантажівки вивозили забруднену землю з місця аварії. Поруч були джерела питної води для міста.
Йорн Левес-Ліцманн також був на місці аварії дуже швидко. Але він тут був, як офіційна особа. До катастрофи інженер “Interflug” був одним з тих, хто рекомендував даний літак для використання на авіалініях НДР, це сталося в 1970-х роках. Пізніше Йорн Левес-Ліцманн був одним із 63 членів комісії з розслідування причин аварії. За його словами, з самого початку було зрозуміло, що причиною трагедії стала пожежа у хвості літака. Але чому вона сталася?
Причини трагедії
Після тижнів розслідувань комісія з НДР дійшла висновку, що через негерметичну трубу гарячого повітря в задній частині літака обвуглилась ізоляція жмута проводів. Адже температура повітря тут сягала 300 градусів. Як наслідок, коротке замикання, іскри, займання магнію, який використовували при будівництві. Потім почалась пожежа, яка остаточно «відірвала» хвіст літака.
Протягом трьох місяців «усі питання були розглянуті», причина аварії встановлена. Але радянські конструктори Ільюшина не підтвердили результати розслідування своїх колег з НДР, адже вони вказали на недоліки конструкції літака. Голова урядової комісії Пол Вілперт рекомендував уряду відкласти суперечку з радянськими товаришами й більше нічого не говорити про причини аварії. Це, наприкінці 1973 року, особисто схвалив державний і партійний лідер НДР Еріх Хонеккер.
Та висновки були зроблені не на публіку. Конструктори Ільюшина прийняли зміни до моделі, рекомендовані їхніми колегами з НДР. А “Interflug” відтоді особливо ретельно стежив за системою гарячого повітря радянських літаків. Однак вся правда про причини цієї страшної катастрофи стала відомою лише після об’єднання Німеччини.