Карл Вільгельм Брунольф Бааде німецький інженер і професор університету. Саме він вважається батьком авіаційної промисловості НДР. До того ж Бруно Бааде був генеральним конструктором першого німецького реактивного авіалайнера «152». Біографію уродженця Берліна, німецького авіаконструктора читайте на iberlin.eu.
Навчання у двох університетах
Хлопчик народився в 1904 році в Берліні. Згідно зі свідоцтвом про народження та книгою хрещених, батьки дали йому ім’я Карл Вільгельм Бруно. З 1910 року Бааде відвідував реальну гімназію імені Кайзера-Фрідріха в Ріксдорфі, яку закінчив у 1922 році. Згідно зі своїм бажанням стати суднобудівником, він вступив на навчання до Гамбурзького університету. Потім були кілька випадкових заробітків. Поїздка до Південної Америки, на посаді вугільного тримера на атлантичному лайнері. В 1923 році навчання в Берлінському технічному університеті на факультеті машинобудування. А в 1926 році Бааде складає попередній дипломний іспит на судно- та літакобудування. Під час навчання в Берліні він спілкувався з Berliner Akaflieg і все більше цікавився авіацією. Під час перерви в навчанні, у листопаді 1926 року, до березня 1927 року Бааде працював у Німецькому авіаційному науково-дослідному інституті в Берліні.
Розробки «Junkers»
Потім була поїздка в США й повернення в Німеччину. У 1939 році Бааде хотів знову виїхати в Штати, але його не випустили. Тож він прийшов до «Junkers AG» у Дессау, де зробив неймовірну кар’єру. Бааде працював разом із головним конструктором Ернстом Зінделем, керівником відділу розвитку Генріхом Гертелем і генеральним директором Генріхом Коппенбергом над подальшою розробкою кількох моделей літаків «Junkers».
Після війни й короткого періоду американського полону він та інші інженери «Junkers» намагалися розпочати промислову відбудову в Дессау. Завод «Junkers», перебував під керівництвом офіцера Радянської Армії. Для створення нових літаків було найнято 3 тис. кваліфікованих робітників та інженерів. Бааде став головним дизайнером відділу розробки. У 1946 році в ході маскованої операції завод «Junkers», включно зі співробітниками, аеродинамічними трубами та іншим інвентарем, був перевезений до Радянського Союзу. Бааде доручили розробку високоефективних літаків під Москвою. Після смерті Сталіна «юнкерівці» в 1954 році повернулися на Батьківщину.
У НДР Бааде і його висококваліфікована команда отримали контракт на будівництво реактивного літака «152» для цивільних потреб СРСР. Машина повинна була вміщувати до 72 пасажирів і розвивати крейсерську швидкість 850 км/год.
Перший комерційний літак
4 грудня 1958 року перший німецький комерційний літак успішно здійснив свій перший політ. 4 березня 1959 року літак вилетів із Дрездена з метою приземлитись у Лейпцигу. Там Вальтер Ульбріхт хотів здивувати Микиту Хрущова «суперджетом» із Дрездена під час виставкового туру та укласти контракти. Але невдовзі після зльоту в Дрездені, під час запланованого для фотографування зниження, «152» розбився. Усі четверо членів екіпажу загинули. Хоча другий тип «152» літав значно успішніше, програма була повністю закрита керівництвом у 1961 році за досить загадкових обставин.
Професор Бааде провів значну частину свого трудового життя в Дессау. Під час перебування в місті, Брунольф Бааде жив за адресою Oechelhaeuserstrasse 33. Там досі можна побачити прибудову до гаража, у якій містився його великий 12-циліндровий двигун марки Ford.
Пізніше Бааде став керівником Інституту легких конструкцій та економічного використання матеріалів, який, серед іншого, радикально зменшив вагу двоповерхових поїздів і розробив аркові дахи для типових спортзалів НДР.